Чудову мандрівку ми з чоловіком спланували і здійснили в перший день травня. В парк, а точніше арборетум „Волчій поток” (Arboretum Volcji Potok). Слово „арборетум” я почула вперше, Інтернет мені розповів, що з латин. Arbor – дерево, тобто арборетум - це місце, де зібрані й вирощують різні дерева й кущі. Загалом, це майже те саме, що дендрарій, він може входити в склад ботанічного саду чи бути самостійним, зазвичай їх створюють у стиліландшафтного парку.

Від столиці Словенії Любляни автобусом в напрямку на Камнік до Волчого потоку 40 хвилин – ось уже й на місці. І перед нами цей живописний куточок, де зібрано унікальні рослини, а крім того - улюблене місце відпочинку для багатьох словенців і гостей. Окрім поціновувачів неймовірної природи, арборетум приваблює батьків з дітьми, для яких тут є чудові ігрові майданчики і парк динозаврів. Зовсім поруч Альпи, зараз (приблизно з кінця квітня) - „високий сезон”, - у цвіті магнолії, каштани, сакури, ще багато всього, назви чого я не знаю чи не згадаю, і квітує все! Стільки різних нарцисів я в житті ще не бачила, ну і особливо вражають, звичайно, мільйони тюльпанів. На найбільшому полі тюльпанів я грубо нарахувала більше 200 їх видів (15 рядів, а в кожному десь по 15 різних і всі різні!).

Що приємно здивувало – я жодного разу не побачила, аби хтось зірвав хоч якусь квіточку, ніхто за цим не стежить, але все ціле, такій поведінці можна позаздрити, а краще - наслідувати!

Багато речей того дня були зі словом "уперше", зокрема, я побувала в справжній оранжереї орхідей.

1 травня 2010 року завдяки цьому чудовому місцю стало для мене святом весни, кольору, краси й життя!

Більше тюльпанів дивіться далі.