З дизайном сайту наче потрохи розібрались, тепер можна поговорити. 

Все має свій початок - і блог і те, як я почала бісерити. Про це спочатку й розкажу трохи. Мені було років 12, винною була вчителька праці в школі, яка навчила мене нанизувати бісеринки і робити силянки горизонтальним ажурним плетінням. Оце й було моє перше бісерне мереживо. Далі про бісер згадала у старших класах. Мама дозволила взяти на поталу свої коралі з бісерної рубки. Пробний зразок відновив забуті навички, і згодом було сплетено оце 

Потім мама (дякую ще раз і ще раз, мамусю) купила мені 2 великі пакетики красивого чеського бісеру-вогнику золотого і темнофіолетового кольорів, це було маленьке щастя, залишки й зараз в мене зберігаються у пошані. Я почала шукати книжки, дізналась про вертикальне ажурне плетіння і сплела тоді такі кутики і смужечку-стійку: 

Звичайно, мусили бути й невеличкі бісерні браслети. На листочках у клітинку я малювала свої схеми, навчилась для симетрії малюнку плести такі сітки двома голками. В університеті я сплела ці браслети:

На жаль, у книжках, які я гортала, для мене не було нічого нового і цікавого. Згадала про своє захоплення, коли побачила, яке багатство є в Інтернеті: багато схем, ідей, нових технік, чудові майстрині зі всього світу, що щедро діляться своїм досвідом. Ось тут Остапа понесло. Відкопала старі бісерні запаси, радісно зробила величезні нові і відірвати вже неможливо. Змиритись можна. І далі радісно плести.

На цьому сайті я покажу те, що набісерила вже і що в мене з'являтиметься нового. Писатиму те цікаве, що дізнаватимусь про бісер і прикраси.

Дивіться, пишіть свої враження, цікаво почути думки, поспілкуватись. Буду рада всім, хто вирішить подарувати мої бісерні прикраси собі чи близьким, - звертайтесь.

Гарного всім початку літа!